ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який має відповідати міжнародним стандартам.

Як справедливо зауважує В. Химинець, дедалі очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передавання знань, умінь та навичок не встигає за темпами їх нарощування та недостатньо розвиває здібності дітей для самоосвіти й самовизначення [5]. Вона не завжди може викликати зацікавленість дітей до навчання, внаслідок чого школярі втрачають бажання відвідувати навчальний заклад, зустрічатися з учителями та готувати домашні завдання. Тому в центрі уваги – професіоналізм кожного вчителя, його особисті якості, адже в сукупності із умовами навчання вони мають сприяти набуттю дитиною навчального і соціального досвіду, формувати в учня активність, творчість, почуття відповідальності на основі наданого вибору.

Початкова школа є початком творчого розвитку особистості. Від того, який він буде, залежить весь життєвий шлях людини. Тому необхідні докорінні зміни в освіті, зокрема й в початковій, які зупинять негативні тенденції та перетворять українську школу на школу радості та осередок набуття компететнтності, що сприятиме конкурентоспроможності України, її економічному розвитку, соціальній згуртованості.

Саме тому, наразі найактуальним питанням є впровадження концепції «Нової української школи» [2]. З 1 вересня 2017 року роботу з реалізації проекту розпочали 100 шкіл України. Безумовно, що зрушити цей процес може компетентний вчитель, який для учнів є партнером, помічником, радником, таким, хто відстоює його права. Тоді він зможе підтримувати, розвивати у них самоповагу та впевненість у собі, критичне мислення, направляти та допомагати їм самостійно здобувати знання.

Такі положення відображено в концепції (далі по тексту Концепції) Нової української школи та остаточній версії Державного стандарту, за якою від вересня 2018 року почнуть навчатись учні всіх перших класів України [1; 3].

Хочемо зупинитися на основних змістових лініях Концепції, відповідно до змісту якої відбудуться зміни у навчанні: знання орієнтуватимуться на розвиток умінь, які відповідатимуть віковим особливостям дітей, їхнім інтересам й потребам, формуватимуться компетентності необхідні для вирішення життєвих проблем.

Серед шести предметів – навчання грамоти, математика, іноземна мова, мистецтво фізична культура, «Мій світ», останній – інтегрований. Він об’єднає частину навчальних предметів та зорієнтує довкола цікавих для учнів тем чи проблем для цілісного сприйняття світу, що відповідає віковим особливостям.

При цьому, обсяг домашніх завдань зменшиться і у школярів з’явиться більше часу на дослідження, творчість та рухову активність.

Упевнені, що навчальне середовище перетвориться на простір для самореалізації молодшого школяра. Однак проблемою залишається переобладнання шкіл (м’які стіни, яскраві кольори, різні зони відпочинку, власні полички з книгами, м’які стільці для релаксації та комфорту).

Сподіваємось, що нового значення набуде і сама школа як установа. Її автономність надасть можливість вчительському колективу самостійно готувати освітні програми та складати навчальні плани, а педагогам – можливість активно втілювати свої ідеї в практику для виконання головного завдання – навчити дитину вчитися і не втратити її як зацікавленого учня.

У зв’язку зі змінами до навчальних програм початкової школи наказом Міністерства освіти і науки України внесено зміни й до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів [4]: учні перших класів в адаптаційний період мають можливість писати у робочих зошитах простим олівцем, їх досягнення оцінюватимуться вербально; у других-четвертих класах на уроках літературного читання школярі ознайомляться з новими сучасними творами українських авторів. Скасовано дошки пошани та будь-які рейтинги, що сприятиме виробленню адекватної самооцінки учня. Розвиткові уміння роботи з інформацією допоможе самостійна й вільна робота школярів на уроці в мережі Інтернет з використанням різних гаджетів та ін., бо сучасні діти – це діти «інформаційного століття».

У свою чергу, мультимедійні презентації, комп’ютерні програми, електронні додатки та корисні Інтернет-сайти допомагатимуть учителю разом з учнями створити урок яскравим, цікавим, динамічним та ефективним.

Усе вище зазначене дає можливість підвищити мотивацію та інтерес молодших школярів, розвивати в них вміння самостійно вчитися, здобувати знання, забезпечуючи діяльнісний, компетентнісний, інтегративний підходи до навчання. Отже, нова українська школа сприятиме формуванню особистості молодшого школяра, мотивуватиме його до саморозвитку та самопізнання.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0 %B0/derj-standart-pochatk-new.pdf

2. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch- 2016/konczepcziya.html

3. Нова українська школа. Вступне слово: Лілія Гриневич [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/ua-sch-2016/video-nova-ukrayinska-shkola.html

4. Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/6026

Для української освіти дуже хвилюючими залишаються питання завдання, змісту та методики виховання дітей у сім’ї та школі, особливостей співпраці класного керівника, учнів і батьків, базових принципів педагогічного спілкування з дітьми тощо. Специфіка освітянської праці базується на тому, що вчителі постійно проектують прогнозований результат, орієнтуються на перспективу, адже виховують майбутнє держави.

Через те надзвичайно важливо, що «Нова школа» працюватиме на засадах педагогіки партнерства.

Головні аспектицього підходу:

1. в підґрунті педагогіки партнерства перебувають спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками;

v учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями й прагненнями, є добровільними та зацікавленими прибічниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат;

v школа має ініціювати нове, ґрунтовне залучення родини у побудові освітньої траєкторії дитини;

1. діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями й батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію«учитель-учень».

Педагогічне спілкування з дітьми ґрунтуватиметься на таких засадах:

1. поваги до особистості;

v доброзичливості й позитивного ставлення;

v довіри у відносинах;

v розподіленого лідерства;

1. соціального партнерства (рівності сторін, добровільності прийняття зобов’язань, обов’язковості виконання домовленостей).

Досягнення ефекту від співпраці гарантоване, якщо від першого дня роботи з дитячим колективом і колективом батьківкласний керівник:

1. прагнутиме того, щоб і діти і батьки розуміли значення вимог, які школа ставить перед сім’єю;
2. дбатиме пророзумність і посильністьзавдань, які педагог пропонує для виконання батькам і дітям;
3. даватиме можливість проявляти ініціативу та підтримуватиме батьків у всіх починаннях, які стосуються класу й школи.

Педагог, який працює із колективом учнів, має добре уявляти історичні типи сімей, що різняться за своїми життєвими пріоритетами, та залежно від цього будувати свою роботу з батьками. Якщо класний керівник зумів налагодити довірливі відносини з батьками, викликати у них бажання допомагати свої дитині, підтримувати її у скрутну хвилину, можна сказати з упевненістю, що своїх педагогічних цілей він досягне.

Слід пам’ятати, що сучасні батьки, готуючи дитину до школи, передусім, роблять ставку не на навчальний заклад, а на конкурентного класовода, а в старшій школі – на класного керівника.

Лекція для вчителів початкової школи «Нова українська школа»

Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. Тому в українському суспільстві виникла потреба змінити підходи до навчання молодого покоління. Над проектом «Нової школи» почали працювати три роки тому. Кабмін ухвалив його усередині грудня 2016р. Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян.

Мета Концепції «Нової української школи»:

• розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб,
• формування загальнолюдських цінностей,
• підтримка життєвого оптимізму,
• розвиток самостійності,
• плекання творчості й допитливості.

Навчання починатиметься, як правило з 6 років. Діти з особливими потребами зможуть вступати до школи у віці фізичної готовності. Тривалість перебування в початковій школі таких дітей можна буде подовжити з доповненням корекційно-розвивального складника. Навчання буде організовано за єдиним стандартом без запровадження предметів із поглибленим рівнем (не буде відбору).

Стандарт нової української школи передбачає:

• поділ початкової освіти на два цикли– 1–2 класи і 3–4 класи;
  • Перший цикл початкової освіти допоможе учневі звикнути до шкільного життя.
  • Навчальний матеріал буде інтегровано в змісті споріднених предметів або введено до складу предметів у вигляді модулів.
  • Обсяг домашніх завдань буде обмежено.
  • У першому циклі (1–2 класи) буде переважати ігрова діяльність, у другому циклі (3–4 класи) буде формуватися почуття відповідальності та самостійності.
• загальні та конкретні очікувані результати навчання(частина предметів у другому циклі передбачатиме оцінювання. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише для моніторингу освітньої діяльності закладів.);
• проведення динамічної перервиміж другою і третьою академічними годинами у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей;
• 20 % резервного часуу навчальних програмах з усіх предметів і курсів, який учитель може використовувати на свій розсуд;
• наприкінці кожної чвертікорекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностейу навчальних досягненнях учнів;
• вибір змісту і форм організації навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

Кожна освітня галузь буде мати свій індекс у таблиці державних вимог до обов’язкових результатів навчання. Наприклад: математична (МАО), природнича (ПРО), мовно-літературна (МОВ) та ін.

Навчальні предмети і курси:

• Українська мова
• Математика
• «Я досліджую світ» (інтегрований курс)
• Іноземна мова
• Мистецтво
• Фізична культура

Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі – самостійно або об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової освіти або за зразком Модельної навчальної програми:

• Розробляється експертною спільнотою, затверджується МОН.
• Містить підходи до інтеграції та впорядкування змісту навчальних предметів або ж курсів відповідно до КОРів (конкретних очікуваних результатів), а також види навчальної діяльності та засоби оцінювання досягнень учнів.
• Це – зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна програма наразі створюється вчителями-практиками, які готуються до пілотування Стандарту.

Що повинен вміти робити вчитель,щоб якісно організувати навчально-виховний процес за новим Державним стандартом початкової загальної освіти?

1. Знати і розуміти вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти.
2. Опрацювати і використовувати на практиці методики, які дозволяють реалізувати інтегрований, діяльнісний та компетентнісний підходи.
3. Уміти складати власну навчальну програму, якісно заповнювати резервні години типових навчальних програм.
4. Створювати комфортне освітнє середовище для учнів класу та ефективно його застосовувати.

«Я досліджую світ» (інтегрований курс)

Інтегроване навчання засновано на комплексному підході. Навчання розглядається через призму цілісної картини світу, а не ділиться на окремі дисципліни.

• Упродовж навчального року можна опрацювати з учнями 35 тем (за кількістю навчальних тижнів).
• Виконуючи цікаві завдання та вправи, діти не лише опанують програмовий матеріал, а й розширюють свої уявлення про різні сфери життєдіяльності людини.
• Такий підхід сприятиме розвитку аналітичних та синтетичних мисленнєвих навичок школярів і формуванню в них більш цілісного уявлення про світ.
• Кожен день варто присвятити розкриттю певної мікротеми у межах загальної теми тижня. Залежно від рівня навчальних можливостей учнів класу, матеріально-технічного і методичного забезпечення школи та її бібліотечних фондів роботу можна спланувати по-різному.

Тема першого тижня розкривається через мікротеми:

• 1-ий день – Знайомтесь – це я! (Чому кожний з нас неповторний?)
• 2-ий день – Однокласники, нумо дружити (Як слід взаємодіяти, щоб здружитись?)
• 3-ій день – Наша класна кімната (За яких умов мені, як школяреві, буде комфортно?)
• 4-ий день – Конституція класу (Яких правил дотримуватись, щоб підтримувати дружні/товариські стосунки з однокласникам?)
• 5-ий день – Ми – частина шкільної сім’ї (З ким ми взаємодіємо як школярі?)

Передбачається, що першокласники отримають інтегрований підручник у декількох частинах (1 на місяць), сторінки якого будуть відображати зміст певних мікротем інтегрованих навчальних днів у межах загальної теми тижня. Планується забезпечити учнів навчальним зошитом, як логічним доповненням до інтегрованого підручника, а також робочими зошитами (збірниками завдань і вправ) з навчання грамоти та математики.

Вперше суспільство отримало притомний, написаний нормальною живою мовою документ. Він пояснює, навіщо нам взагалі освіта, як ми будемо її будувати, чому вчити, кого, як бачити результат. Ще попереду дуже багато роботи. Однак оновлені програми для початкових класів – однозначно крок вперед, який вселяє оптимізм.

Сьогодні змінюється роль учителя, а значить змінюються підходи до організації його діяльності, і як би ми зараз не хотіли відкинути та змінити систему контрою за якістю викладання, вона , на мою думку, має бути присутньою.
Тільки той, хто планує свою діяльність, передбачає кінцевий результат, очікувані результати, той досягне успіху.

Учитель нового покоління – це:

Людина, яка єпсихологічно та емоційно компетентною.Тобто вчитель розуміє та приймає відмінності учнів та їхніх потреб, життєрадісний та цілісний, вміє створити позитив у навчанні, толерантний, справедливий, розуміє свій внутрішній світ та приймає помилки (свої та інших).

Лідер і менеджер.Це людина, яка бере відповідальність за успіх свого учня, добре працює у команді з іншими вчителями, є порадником, другом та помічником для дітей, постійно вчиться та різнобічно розвивається, носій високих етичних стандартів (тобто навчає прикладом).

Звільнений від стереотипів та успішний.Тобто вчитель вміє створити середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини, знаходить цікавий матеріал для уроків, досліджує, любить свою роботу, успішно реалізовує себе через роботу, творчий, проактивний, звільнений від стереотипів, гнучкий (швидко реагує на зміни у зовнішньому середовищі).

Володіє презентаційними навичками. Ефективний комунікатор та фасилітатор.Вчитель є мовознавчо компетентним, тобто чітко та зрозуміло висловлюється, використовує різні методи та практики викладання матеріалу, використовує ІКТ у навчальному процесі, підтримує принцип спільної відповідальності – учитель + батьки.

Формує знання та навички потрібні у сучасному світі.Навчає учнів лідерству та командній роботі, розвиває в учнях критичне мислення і навички вирішення проблем, дає право вибору та вчить брати відповідальність за свій вибір, а також своїм прикладом демонструє навики для успіху в XIX столітті.