Консультації психолога в режимі онлайн телефон 0952063380 (Viber, Telegram), електронна адреса kspf2015@gmail.com
Як говорити з дітьми про військову агресію?
Діти схильні до емоційного сприйняття інформації не менше, аніж дорослі. Пропонуємо основні правила спілкування з дітьми різного віку про військову агресію.
Найголовніше правило – варто дитині завжди говорити правду, але без паніки та надмірних емоцій. Правильно підібравши слова ви можете психологічно підготувати дитину до звуків сирени, вибухів і т.д.. Головне – дорослі мають проявляти спокій в очах дитини, в наслідок чого дитина буде відчувати безпеку. У разі, коли батьки починають панікувати та обговорювати між собою в присутності дітей власні страхи та переживання, діти починають також боятися та хвилюватись за власне життя та життя рідних. Найкраще - коли про війну дітям пояснять батьки, але якщо ви не можете контролювати емоції, попросіть когось з близьких друзів чи родини поговорити з вашою дитиною.
Для дошкільнят:
Для маленьких дітей добре доводити інформацію через казки. Є достатньо багато казок, які стосуються теми безпеки, не лише питання війни. Навіть на прикладі найпростішої казки "Коза-дереза" можна пояснити дитині, наскільки небезпечно є пускати чужого у свою домівку.
Історії можна моделювати самим батькам, придумувати алегорії та сюжети, які б зображали події навколо.
Для дітей 6-10 років:
Варто повторювати, що батьки до всього готові та захистять: якщо скажімо збирають «тривожну валізу» можна пояснити дитині, що все необхідне мають на будь-який випадок. Нагадати, що поряд є укриття, там можна сховатись і бути в безпеці.
Якщо хтось з дорослих в родині на позиціях у війську, чи на місцях в теробороні, варто пояснити, що це їхня робота та обов'язок, так сама як робота та обов'язок дитини зараз продовжувати навчання.
Запропонуйте дитині підтримати наших захисників та намалювати малюнок, скласти віршика, чи написати історію.
Для старших дітей та підлітків:
Старші діти вже мають доступ до інформації. Завдання батьків - фільтрувати новини, які вони черпають з інтернет-простору і правильно визначати, з яких джерел вони беруть відповідну інформацію, пояснити чому важливо читати лише офіційну і перевірену інформацію.
Про війну треба говорити. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у своїй історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти.
Не забувайте, що не зважаючи на вік дитини, варто знайти спосіб пояснити чіткі правила поведінки та що у ситуації війни ми маємо бути більш обережними, ніж зазвичай. Треба нагадувати, що не можна підіймати нічого на вулиці – незнайомі речі. Будьте поряд із дітьми, зараз як ніколи вони потребують уваги та любові дорослих. Бережіть себе та близьких.
Що робити, щоби допомогти дитині подолати негативні наслідки стресу
У час, коли вся країна потерпає від війни, діти є найвразливішими. Вони гостро реагують не лише на власне напруження, спричинене стресом, а й на психоемоційний стан значимих дорослих (батьків, вчителів тощо). Як допомогти дитині подолати негативні наслідки стресу – читайте у матеріалі спеціалістів Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України.
Чинники стресу – особливо у час війни – у кожного різні. Хтось потерпає від постійних повітряних тривог і ракетних атак, хтось – від тривалої розлуки з батьками, поступово втрачаючи психоемоційний контакт із ними. Хтось зазнає травм чи стає свідком насильства, хтось втрачає маму чи тата на фронті. На всі ці події діти реагують по-різному, але найчастіше вони не можуть висловити те, що їх турбує.
Проте варто пам’ятати що наслідки травмівних подій часто мають прояви у поведінці дитини, у змісті її ігор, фантазій, в її емоційних станах, позначаються на процесах мовлення, пам’яті, мислення, спричиняють хронічні соматичні захворювання тощо.
Якими можуть бути ознаки психологічної травми?
Емоційні прояви:
- загострення страхів (особливо страху розлуки);
- підвищення тривожності;
- плаксивість або агресивність;
- бурхливі прояви або ж навпаки збіднення емоцій.
Когнітивні прояви:
- погіршення пам’яті, мислення, уваги;
- збіднення мовлення;
- підвищена мовна активність тощо.
Соматичні прояви:
- підвищена втомлюваність, сонливість;
- загострення хронічних хвороб;
- втрата апетиту, болі у шлунку;
- головні болі;
- розлади дихання, розлади у роботі серця;
- нудота, блювання;
- захворювання верхніх дихальних шляхів тощо.
Поведінкові прояви:
- порушення сну, нічні кошмари;
- застрягання, заперечення, впертість;
- гіперактивність;
- пасивність, замкнутість;
- посилене прагнення до контакту з дорослими або відмова від контакту;
- нав’язливі ігри з негативним сюжетом, нав’язливі думки.
Як батьки можуть допомогти дитині подолати негативні наслідки стресових обставин? Чи можна щось вдіяти? Так. Деякі негативні наслідки психотравм чи стресових подій можуть проявлятися не одразу, а через тривалий час: за пів року та більше. Якщо ви помічаєте їх, передусім проконсультуйтеся з психологом.Це може бути як шкільний психолог, так і психолог у дитячій лікарні.
Проте, дещо ви можете зробити і вдома. Складіть невеликий перелік справ, які допоможуть вам:
1. Збалансувати власний психоемоційний стан
Щоби допомогти дитині, надзвичайно важливо подбати про власну емоційну рівновагу. Як у літаку: «Спочатку кисневу маску на себе, а потім – на дитину». Почати треба з простих кроків: налагодити режим сну, пити достатньо рідини, гуляти пішки, робити ранкову зарядку тощо.
Знайдіть заняття чи хобі, які приносять вам задоволення, та неодмінно виділяйте час на них. Важливо також максимально позбавитися негативних думок та переживань; знайти для себе ресурси, які наповнюють енергією і приємними враженнями. Це можна зробити як самотужки, так і з психологом.
2. Виявляти особливу увагу та піклування про дитину
Дитина, яка переживає негативні наслідки сильного стресу, може почуватися відчуженою, страждати від самотності, безсилля і безпорадності. Для неї надзвичайно важливо отримувати особливу увагу та піклування з боку батьків. Варто частіше якісно проводити час разом: гуляти, грати у настільні ігри, робити щось своїми руками, готувати, читати казки на ніч, співати колискових (можна навіть погойдувати при цьому маленьких і доросліших дітей, – це дозволить швидше відновити відчуття базової безпеки). Важливо також частіше обіймати дитину, погладжувати її, робити жартівливі масажі, тримати за руки, підтримувати зоровий контакт, гратися у рухливі ігри на свіжому повітрі.
Говоріть дитині про те, як ви її любите і приймаєте такою, яка вона є, дізнайтеся, про що вона мріє, що її радує, щоби їй хотілося такого, що покращило би настрій, тощо. Допоможіть дитині реалізувати її прагнення.
3. Налагодити позитивний близький контакт з дитиною та стосунки з нею, якщо вони зіпсовані
Дуже важливо відновити контакт та стосунки з дитиною, якщо вони порушені. Для цього можна робити речі, пов’язані з проявами особливої уваги та піклування. Проте можна ще зробити дещо. Наприклад, візьміть собі за правило кожного дня протягом 15 хвилин уважно вислуховувати дитину, давати їй можливість говорити про будь-що, не перебиваючи, не критикуючи, підтримуючи зоровий, тілесний контакт. Розпитайте дитину про те, що приносить їй задоволення і намагайтеся включатися у таку спільну діяльність; поговоріть із дитиною про те, що її засмучує, дратує, тривожить чи ображає у ваших стосунках, допоможіть їй відпустити ці негативні переживання. Кожного дня робіть щось, що порадує вашу дитину – приготуйте її улюблену страву, сходіть разом на цікавий мультфільм, прогуляйтеся в парку, пограйте у її улюблену гру тощо.
4. Запропонувати дитині регулярно виконувати спеціальні вправи-антистрес
Вправи-антистрес – це спеціальні тілесні вправи. Фахівці рекомендують виконувати їх, коли дитина потерпає від негативних наслідків стресу або для профілактики. Вони є простими, але при цьому ефективними, і працюють таким чином, щоби допомогти нашому тілу впоратися зі стресом на рівні м’язової пам’яті. Крім того, ці вправи допомагають збалансувати психоемоційний стан.
Календар турботи про себе. Рекомендації Світлани Ройз.
НЕВИДИМІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ. ЯК ПОДОЛАТИ? ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ.
«Правила безпеки під час війни. Інформація для підлітків».
Корисне відео:
Психологічні хвилинки для учнів середньої та старшої ланки. Самооцінка
Психологічні хвилинки для учнів середньої та старшої ланки. Гра-рефлексія «Композитор»
Психологічні хвилинки для учнів середньої та старшої ланки. Гра-рефлексія «Чарівний сон»
Психологічні хвилинки для учнів середньої та старшої ланки. Техніки, які допомагають заспокоїтися
Психологічні хвилинки для учнів середньої та старшої ланки. Стрес
Психологічні хвилинки для учнів середньої та старшої ланки. Мультфільм про дружбу
ПСИХОЛОГІЧНА ХВИЛИНКА ДЛЯ СТАРШОЇ ШКОЛИ
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ДІТЯМ І ДОРОСЛИМ У КРИЗОВИХ СТАНАХ
ПСИХОЛОГІЧНІ ВПРАВИ ТА АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ПРАКТИКИ ДЛЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
ТНМК & Світлана Ройз - Крокуй до укриття
Коли сирену чуєш – то ЗСУ працює!
Коли сирену чуєш - то ЗСУ працює!
Вушка розітри
Руки догори
До сонця потягнись
Живота торкнись
Раз – два - три –
свої речі ти бери!
За дорослим крокуй
І свої кроки рахуй
Раз – два – три – чотири
Раз - два - три - чотири
Так буває у житті - ми з тобою в укритті.
Зроби ковток води
Повільний видих - вдих
Руками потряси, крапельки струси
Про свою безпеку дбай - ЗСУ допомагай
Про свою безпеку дбай - ЗСУ допомагай
Подивись наліво - подивись направо
Слава Україні! Героям Слава!
Впускаємо позитив у життя: 50 афірмацій, які допоможуть поглянути на світ інакше
На сьогодні вже мало хто сумнівається у тому, що наші думки матеріальні, а найбільший вплив мають ті, що постійно крутяться у нас в голові. І якщо вони негативні, це створює перешкоди на шляху до мети і налаштовує нас на хвилю невдач...
Joy-pup пропонує приклади 50 позитивних афірмацій, які можна використовувати щодня.
Зауважимо лише, що афірмації – це одна з найпотужніших технік самовдосконалення, адже вони допомагають вам перепрограмувати власні думки і зосередитись на тому, чого ви хочете. Практикуйте їх щодня.
Коментарi